Пока специалисты-литературоведы (они ведь ведают всё о том, что можно и должно творить, в смысле вытворять, в литературно-творческом процессе), так вот пока они ломают копья, насколько имеют право быть "неяпоноязычные" трёхстишия, и настаивают на том, что не всякое сочинение из трёх строк может считаться хокку, я не стану оправдываться. Я буду продолжать искушаться прелестной возможностью самовыражения всего в трёх строках. Я буду пытаться уловить то, из чего сможет родиться объемный образ (если только мой намёк станет понятен моему читателю=соавтору). Эта игра по мне... Тем более, я свободна от жесткого правила хокку "5-7-5" (строгого регламента количества слогов в каждой из трёх строк). Я не пишу на японском. А ведь на "нет" и суда нет...
***
Гарячі фарби
З дощем мішає осінь.
Малює акварелі.
***
Весна. Еще чернеет
Деревьями поросший склон.
Вдруг абрикоса брызнул нежный цвет.
***
Жене його вітер.
А листя на це не зважає:
Вже мертве давно.
***
Уявили собі ліхтарі,
Що затьмарили величні зорі.
А над містом хіба тільки зоряне небо?
Уявили собі ліхтарі,
Що затьмарили величні зорі.
А над містом хіба тільки зоряне небо?
***
Скількох підслуховувала,
Та не любить розпускати пліток
Стара лава.
Сільські жіночки в метро
Капелюхів й капелюшків самовпевнений потік.
Острівець хусток яскравих:
«Де ж той вихід?»
Прихід зими у північну півкулю
Все холодніше до нас Сонце,
До інших поблажливе зараз.
Примха зірки.
До інших поблажливе зараз.
Примха зірки.
***
Посивіла від горя трава:
Листя з життям розстається.
Пізня осінь.
***
- На вулиці йде дощ…
- Так, добрий борщ.
Розмова двох старих.
- Так, добрий борщ.
Розмова двох старих.
Побачивши в листопаді зелену серед жовтих тополю
Ще зеленіє молода тополя:
«Мене забула осінь!»
Омана юності.
Ще зеленіє молода тополя:
«Мене забула осінь!»
Омана юності.
***
В тени прохладней, чем на солнце?
Но так в твоей тени тепло,
Любимый…
В тени прохладней, чем на солнце?
Но так в твоей тени тепло,
Любимый…
***
То дощ, то сонце! От морока!
А це кокетка-осінь:
«Привабливіша в чому буду?»
То дощ, то сонце! От морока!
А це кокетка-осінь:
«Привабливіша в чому буду?»
***
Зима.
Не лякає очі
Всохле дерево.
Зима.
Не лякає очі
Всохле дерево.
Про собаку, який загубив в натовпі хазяїна і злякався
«Швидше! Швидше шукати!»
Раптом хазяїн гукнув…
Сльози в собачих очах.
***
«Швидше! Швидше шукати!»
Раптом хазяїн гукнув…
Сльози в собачих очах.
***
Сміюся над собою:
Милуюсь повним Місяцем
Й сумую, що зірки поблякли.
***
Не знаю ни-че-го!
Но знаю все ответы,
Когда веду за ручку малыша.
***
Зникає вулиць тіснява.
Просторо погляду новому.
Зникає вулиць тіснява.
Просторо погляду новому.
В місті туман…
Кащей бессмертный
ОтветитьУдалитьГуляет в майском лесу –
Кукушка, кукуй!