
Гей, на Івана, гей, на Купала,
Красна дівчина долі шукала.
Квітки збирала, віночок вила,
Долі водою його пустила.
Полинь, віночку, по бистрій хвилі,
Поплинь під хату, де живе милий,
Поплив віночок долі водою,
Серце дівчини забрав з собою.
Вінок-коло, сонячний символ, пливе по воді. В магічну Купальську ніч беруть шлюб Вода і Сонце... Дерева й трави переповідають про це тим, хто розуміє їхню дивну мову. Чари природи споконвіку бентежать душу людини і кличуть шукати невідшукуване. Людина буде знов і знов прагнути здобути вогнений цвіт папороті і ніколи їм не заволодіє. Якщо тільки міфічна квітка потрапить до її рук, світ зупиниться. Людині не можна дістатися обрію, але до обрію можна йти. Хоча б місячною доріжкою. Людина не може побратися з Сонцем, але що заважає їй шукати його тепла.

А я как-то все время в купальскую ночь ищу цветущий папоротник... и чего это я?... может мне очень деньги нужны? :-)
ОтветитьУдалить