Новые "хокку" из старых запасов: серия почти 2-я.

Перебирая в одной из многочисленных коробок нужные ей журналы, Настя неожиданно нашла несколько листков с моими записями, которые я безуспешно искала пару месяцев тому. На них еще на механической печатной машинке лет 18 назад (какими числами уже оперирую) я "увековечила" свои трехстишия. Часть из них (по найденным черновикам) я вывесила в блоге 13 июля. И вот кое-что новое - из старого... Доверю я и эти строки серверу на хранение. Здесь найти что-то гораздо легче, чем в десятках коробок, уже три с половиной года вынужденно служащих нам после переезда пристанищем для домашней библиотеки.

***
Як світло сонячне шумить -
Себе не чути.
Чекаю чорну ніч.



***
Чийсь пильний погляд на собі відчула
І озирнулась...
У величезнім небі Місяць сумував.



***
Ми з зорями шепталися б до рання...
Та Місяць виглянув
І нас угамував.



***
Місяць-молодик:
Як би не поранився птах,
Що пролітає повз нього.







Кінець "бабиного літа"

Цей вітер - досить незграбний,
Щоб заграти на павутинні:
Лопнули струни...



***
Погляд звіра у клітці:
Прути залізні там
Розпечені напевно.



Про сніг, що тане

Змарнілий франт,
Що стомлено на свій кінець чекає...
Як обпікали дотики твої. Колись...



Грандіозний "фотографічний процес"

Небесний позитив занурюється в розчин вечора.
...І вже вдивляюсь я у знімок Всесвіту.
Чи може наших душ...



***
Негода? Це просто вітер покохав.
Стерпіть.
На неї він чекає.



***
Під парасолькою
За гратами з дощу
Я опинилась і сміюся...